Стаття 74. Особливості здійснення місцевих запозичень
Стаття 74. Особливості здійснення місцевих запозичень
1. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку бюджету Автономної Республіки Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, які забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення Автономної Республіки Крим і територіальних громад міст.
2. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень погоджуються з Міністерством фінансів України.
3. Міністерство фінансів України здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Усі договори про місцеві запозичення, договори, виконання зобов’язань за якими забезпечено місцевими гарантіями, та договори про відшкодування витрат місцевого бюджету, а також зміни істотних умов таких договорів реєструються у Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій.
4. Держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.
5. Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету.
6. Видатки місцевого бюджету на обслуговування місцевого боргу не можуть перевищувати 10 відсотків видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу.
7. Якщо у процесі погашення місцевого боргу та платежів з його обслуговування, обумовлених договором між кредитором та позичальником, порушується графік погашення з вини позичальника, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада не мають права здійснювати нові місцеві запозичення протягом п’яти наступних років.
8. Порядок здійснення місцевих запозичень встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
Зміст ст. 74 Кодексу деталізує положення ст. 15-18 гл. 3 «Фінансування бюджету (дефіцит, профіцит) та державний (місцевий) борг» щодо місцевих запозичень. Ст. 74 встановлює деякі обмеження щодо застосування місцевих запозичень. Це робиться з метою запобігання надмірному борговому навантаженню на місцеві бюджети, недопущення порушень платіжної дисципліни. До таких обмежень належать:
— чітко визначена мета, обсяги та умови місцевих запозичень;
— обов’язкове повернення;
— обов’язкова реєстрація Міністерством фінансів України місцевих запозичень та місцевих гарантій;
— обслуговування місцевого боргу виключно за рахунок коштів загального фонду бюджету;
— обмеження видатків на обслуговування місцевого боргу 10 відсотками видатків від загального фонду відповідного бюджету протягом усього періоду погашення боргу;
— заборона на нові запозичення протягом п’яти років у разі порушення графіка погашення з вини позичальника.
Держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.
Згідно з ч. 8 ст. 74 Кодексу порядок здійснення місцевих запозичень установлює Кабінет Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом України.