Тема 7 Грошовий обіг поневолених українських земель (1918—1944)
Тема 7 Грошовий обіг поневолених українських земель (1918—1944)
7.1. Грошова система українських земель під владою Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії (1918—1939)
7.1.1. Грошова система українських земель під владою Польщі
Відновлення незалежності Польщі, яка перебувала в складі Російської імперії, розпочалось восени 1918 року. Поразка Німеччини, розпад Австро-Угорської імперії та підтримка західноєвропейських країн і США прискорили процес державотворення в Польщі. 6 листопада 1918-го у Любліні виник перший незалежний уряд Польської республіки, який очолив Ю. Пілсудський. Формування Польської держави було завершене встановленням її кордонів за ухвалою Паризької мирної конференції в січні 1919 року й прийняттям конституції у березні 1921-го.
Починаючи з 1919 року, під польською окупацією опинились 125,7 тисячі квадратних кілометрів земель Східної Галичини і Західної Волині, що становило третину всієї площі тодішньої Польської держави. Відповідно до даних перепису 1932 року, на всій території проживало 8,9 млн. чоловік, у тому числі — 5,6 млн. українців. Ці масштабні надбання стали для Польщі не тільки новими джерелами сировини, дешевої робочої сили та ринками збуту, а й зумовили появу й загострення ряду зовнішніх і внутрішніх проблем, які дестабілізували ситуацію в країні.
Першу власну банкноту — 100 марок — Польща випустила 15 січня 1919 року в результаті проведених реформ.
У 1921 — 1924 роках на території українських земель у складі Польщі перебували в обігу польські марки: 1/2, 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000, 250000, 500000, 1000000, 10000000... З інфляційної банкноти найвищою була купюра в 100 млн. марок, випущена 20 листопада 1923 року.
Щоб ліквідувати фінансовий хаос і припинити інфляцію, у квітні 1924 року замість цілком знецінених польських марок в обіг вводився злотий. Це відбулось у ході реформи 1924 р. за ініціативи міністра фінансів Польщі С. Грабського. Злотий поділявся на 100 грошів. Обмін старих польських марок на злоті проводився за курсом 1 800 000 марок = 1 злотий.
Уряд Польщі, проводячи грошову реформу, не зміг забезпечити розмінної монети у потрібній кількості, тому випускав розмінні монети на паперовій основі. На розрізаних банкнотах вартістю 1 і 10 млн. марок робили наддруки — 1 і 5 грош. Випустили їх в обіг у квітні 1924 року.
Польські злоті складались з грошей: 1 злотий — 100 грошей. Гроші були таких номіналів: 1, 2, 5, 10, 20, 50. Поряд з монетами ходили паперові банкноти: 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 злотих.
Золотий курс становив: 1 дол. США — 5 злотих, але нестабільність у країні призвела до економічної кризи, в якій опинились майже всі країни Європи в 1929 — 1933 pp., і вже в 1934-му курс становив: 1 дол. США — 10 злотих.
20 злотих. Польща, 1936 р.
Польські злоті були в обігу на західноукраїнських землях до 1 листопада 1939 p.; і обмінювались, після входження Західної України до складу УРСР, на радянські рублі за курсом 1:1.
Однією з особливостей міжвоєнного періоду в Польщі стало повернення до масового карбування приватних монет, творцями яких були військові торгові кооперативи, організовані при окремих полках, батальйонах, військових клубах. За умовами та характером обігу, зазначені металеві гроші польських полків можна віднести до знаків спеціального призначення. Виготовляли їх з цинку, алюмінію, рідше з міді та латуні, починаючи з 1920 року і використовували як у військових підрозділах армії Речі Посполитої, так і на окупованих нею територіях. Металеві бони військових кооперативів (здебільшого однотипні) дають підстави припускати, що існувала центральна монетна установа (двір), яка й займалась їх виготовленням. На аверсі карбувався номер і назва військової частини, а на деяких — ще й назва населеного пункту квартирування війська. На реверсі вказувались номінали бон.
Причиною емісії цих грошей було здійснення короткочасних позик кадровим офіцерам польської армії.
У стані економічної кризи та всезростаючої інфляції в Польщі бони на металевій основі були досить надійними засобами платежу вузького спеціального призначення.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
4.6. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ ЗЕМЕЛЬ
4.6. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ ЗЕМЕЛЬ В сельском хозяйстве земля – это универсальное средство производства. Земельные участки относятся к недвижимости и входят в состав внеоборотных активов. Но в отличие от всех прочих внеоборотных активов земельные участки являются
Бреттон-Вудс: доллар становится мировой валютой (1944)
Бреттон-Вудс: доллар становится мировой валютой (1944) В июле 1944 г. представители 44 государств собрались в американском городе Бреттон-Вудс (штат Нью-Хэмпшир) с целью создать новую систему управления мировой экономикой после Второй мировой войны. В то время многие считали,
Земельный налог. С каких земель его платить?
Земельный налог. С каких земель его платить? Земельный налог касается физических и юридических лиц, владеющих земельными участками, расположенными в пределах муниципальных образований, на территории которых действует земельный налог, на разных правах:• на праве
§ 4. Экономическое развитие Франции в 1918–1939 годах
§ 4. Экономическое развитие Франции в 1918–1939 годах Последствия Первой мировой войны. Экономика Франции в 1920-х годах. Франция, участвуя в Первой мировой войне, оказалась в числе стран-победительниц. Однако французская экономика не ощущала явных преимуществ от этой победы,
7.1. Грошова система українських земель під владою Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії (1918—1939)
7.1. Грошова система українських земель під владою Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії (1918—1939) 7.1.1. Грошова система українських земель під владою Польщі Відновлення незалежності Польщі, яка перебувала в складі Російської імперії, розпочалось восени 1918 року. Поразка
7.1.1. Грошова система українських земель під владою Польщі
7.1.1. Грошова система українських земель під владою Польщі Відновлення незалежності Польщі, яка перебувала в складі Російської імперії, розпочалось восени 1918 року. Поразка Німеччини, розпад Австро-Угорської імперії та підтримка західноєвропейських країн і США
7.1.3. Грошова система українських земель під владою Румунії
7.1.3. Грошова система українських земель під владою Румунії Перед розпадом Австро-Угорщини 25 жовтня 1918-го у Чернівцях було створено Український крайовий комітет — як буковинська делегатура Української Національної Ради. Президентом краю було проголошено О. Поповича.
Ингмар Бергман (1918–2007)
Ингмар Бергман (1918–2007) [14]«Знаете, что такое – снимать кино? – вопрошал Бергман в интервью 1964 г. – Восемь часов напряженной каждодневной работы, чтобы получить три минуты на экране. И за эти восемь часов выдадутся десять, двенадцать, если вам очень повезет, минут чистого