4.1. Монетне господарство Галичини у складі Австрійської імперії (середина XVIII — кінець XIX ст.)
4.1. Монетне господарство Галичини у складі Австрійської імперії (середина XVIII — кінець XIX ст.)
Західноукраїнські землі після першого поділу Польщі 1772 року потрапили під владу Австрійської імперії (з 1867-го — Австро-Угорщини). Закономірно, що тут товарно-грошові відносини залежали від внутрішнього устрою Австрійської імперії. Таким чином, на середину XVIII ст. у грошовому обігу Австрії перебували дукати, талери, гульдени, а також крейцери таких номіналів: 1/4 талера; 20, 17, 7, 3, 1,5 крейцера (півторак), 1 крейцер, 3/4 крейцера (грешіль), 1/2 крейцера (денарій), 1/4 крейцера (пфенінг).
1762 року паперові гроші було запроваджено на галицьких землях. Держава гарантувала обмін паперових грошей (банко-цетлів) на мідну монету.
1775 року було видано цісарський патент, який унормовував грошове господарство Галичини. Саме цей патент встановлював карбування для Галичини монети вартістю 15 і 30 крейцерів.
А дещо пізніше, 1794 року в обіг для Галичини було випущено мідні монети номіналами 1 і 3 гроші.
Для обміну банкоцетлів 1807 року австрійський уряд відкарбував 15 і 30 крейцерів. 1811-го відбувся обмін банкоцетлів у співвідношенні 1 : 15.
1816 рік приніс ще одну яскраву подію у розвиток фінансово-економічних відносин Австрійської держави. Того року було засновано Австрійський національний банк, який провів обмін білетів за курсом 40 % вартості їх номіналу.
1857 року Австрія підписала монетну конвенцію з німецькими державами й одночасно провела грошову реформу.
На підставі цієї конвенції карбувались нові гульдени: австрійський, що дорівнював 2/3 талера, або 20 срібних грошів, і південно-німецький — 4/7 талера або 17 1/7 гроша.
Австрійський гульден (флорин) мав вагу майже 12,34 г (11,1 г чистого срібла (900° проби), і поділявся на 100 крейцерів (замість 60 до реформи 1857 p.). Флорини виготовлялись номінальною вартістю: 1/4; 1 та 2.
Для міждержавних розрахунків (як дотримання монетної конвенції 1857 р.) карбувались т. зв. загальносоюзні монети — 1/2 крони, 1 крона.
1870 року в Австро-Угорщині почали карбувати золоті монети вартістю 4 і 8 флоринів, вагою, відповідно, 3,2 і 6,5 г.
1892 року було запроваджено систему золотого монометалізму. За основу було прийнято золоту корону (крону). Вона дорівнювала 100 гелерам, в Угорщині — 100 філерам. Карбування крони тривало впродовж 1892 — 1918 років з різних металів. Так, для прикладу: 1, 2 і 5 корон — зі срібла; 10, 20 і 100 корон — зі золота (10 корон містить 3,049 г золота). Випущені були корони і в банкнотах: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 1000, 10 000 корон.
Із запровадженням крони припиняється карбування гульдена, проте в обігу він залишався до 1899 р. (1 гульден = 2 коронам).
Австро-угорська корона була в обігу на західноукраїнських землях до 1918 року.
Після розпаду Австро-Угорщини (1918 р.) Австрія випускала австрійські крони, а Угорщина — угорські крони.