20) державний борг

20) державний борг

- загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.

Для покриття дефіциту бюджету держава, як правило, бере кредити, що й спричиняє формування державного боргу. Державний борг складається із прямого й гарантованого боргів. Прямий борг -- це загальна сума безумовних боргових зобов’язань країни за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), які з’являються в результаті державних запозичень. Гарантований борг - це загальна сума боргових зобов’язань резидентів України за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), що з’являються унаслідок запозичення, забезпечені державними гарантіями.

Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення, державний борг може бути внутрішнім чи зовнішнім. Внутрішній державний борг -- заборгованість держави громадянам, юридичним особам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг -- це заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями.

Граничний розмір внутрішнього й зовнішнього державного боргу встановлюється на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України.

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. В разі перевищення зазначеної граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність до встановлених законодавством вимог.

Правові основи державного боргу визначені Конституцією України (ст. 92), законами України “Про правонаступництво”, “Про державний і внутрішній борг”).

Детальна характеристика державного боргу наводиться у гл. 3 Кодексу.