Стаття 18. Граничні обсяги боргу та гарантій
Стаття 18. Граничні обсяги боргу та гарантій
1. Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначається на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
2. Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не повинен перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.
У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями цього Кодексу.
3. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу станом на кінець бюджетного періоду не повинен перевищувати 100 відсотків (для міста Києва – 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до частини четвертої статті 21 цього Кодексу.
У разі перевищення цієї граничної величини Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада зобов’язані вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу.
1. Щорічно в державному (місцевому) бюджеті встановлюється граничний обсяг державного (місцевого) боргу, а також граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій. Таке обмеження покликане забезпечити непорушність макрофінансової стабільності в країні та гарантувати суб’єктам ринку, що основні макроекономічні показники залишатимуться керованими й передбачуваними. Упродовж бюджетного періоду обсяг державного (місцевого) боргу може перевищувати граничний обсяг, встановлений у бюджеті відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу. Але цей обсяг на кінець бюджетного періоду має бути приведено у відповідність до Закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет). Якщо внаслідок дії об’єктивних обставин обсяг державного (місцевого) боргу наприкінці бюджетного періоду перевищив установлений граничний обсяг та/або прогнозується таке перевищення, до Закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) Верховна Рада України (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада) вносить відповідні зміни щодо збільшення граничного обсягу боргу.
Встановлення лімітів на обсяг державного (місцевого) боргу є одним з основних інструментів законодавчого регулювання позичкових операцій держави (місцевих органів). Станом на кінець 2009 р. державний і гарантований державою борг України становив 301 млрд грн, зокрема: зовнішній борг – 196,4 млрд грн (65,1% від загальної суми), внутрішній борг – 105,1 млрд грн (34,9%). Динаміка рівня державного та гарантованого державою боргу відносно ВВП у 2003–2009 рр. в Україні представлена.
Дотримання визначених лімітів і правил сприяє формуванню відповідального ефективного управління фінансовою системою країни, забезпеченню довготривалої стабільності сфери державних фінансів, підтриманню довіри суб’єктів ринку до економічної, фінансової, бюджетно-податкової політики держави.
2. Відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60%. У разі перевищення цього граничного рівня Кабінет Міністрів України зобов’язаний ужити таких заходів:
1) зменшити обсяг дефіциту бюджету;
2) зменшити обсяг надання гарантій.
3. Відношення загального обсягу місцевого боргу та боргу, гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста, до середньорічного індикативного прогнозу обсягу надходжень до бюджету розвитку, визначених у ч. 1 ст. 71 Кодексу (крім запозичень), упродовж наступних за плановим двох бюджетних періодів на кінець бюджетного періоду не може перевищувати:
1) 400% для міста Києва:
2) 100% для інших міст і Автономної Республіки Крим.
У разі перевищення цього граничного рівня Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи відповідна міська рада зобов’язана вжити таких заходів:
1) зменшити обсяг дефіциту бюджету;
2) зменшити обсяг надання гарантій.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Стаття 3. Бюджетний період
Стаття 3. Бюджетний період 1. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. 2. Відповідно до Конституції України бюджетний період для
Стаття 4. Склад бюджетного законодавства
Стаття 4. Склад бюджетного законодавства 1. До складу бюджетного законодавства належать нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини в Україні, а саме:1) Конституція України;2) цей Кодекс;3) закон про Державний бюджет України;4) інші закони, що регулюють бюджетні
Стаття 6. Зведений бюджет
Стаття 6. Зведений бюджет 1. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.2. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету
Стаття 8. Бюджетна класифікація
Стаття 8. Бюджетна класифікація 1. Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки
Стаття 9. Класифікація доходів бюджету
Стаття 9. Класифікація доходів бюджету 1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:1) податкові надходження;2) неподаткові надходження;3) доходи від операцій з капіталом;4) трансферти.2. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про
Стаття 22. Розпорядники бюджетних коштів
Стаття 22. Розпорядники бюджетних коштів 1. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних
Стаття 23. Бюджетні призначення та асигнування
Стаття 23. Бюджетні призначення та асигнування 1. Будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.2. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий
Стаття 24. Резервний фонд бюджету
Стаття 24. Резервний фонд бюджету 1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається
Стаття 28. Доступність інформації про бюджет
Стаття 28. Доступність інформації про бюджет 1. Інформація про бюджет повинна бути оприлюднена відповідно до вимог, визначених цим Кодексом. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:1) Бюджетної декларації;2) проекту закону про Державний бюджет
Стаття 35. Складання бюджетного запиту
Стаття 35. Складання бюджетного запиту 1. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання
Стаття 50. Повернення кредитів до бюджету
Стаття 50. Повернення кредитів до бюджету 1. У разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення
Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів
Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів 1. Відповідно до частин дев’ятої - десятої статті 75 цього Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші
Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів 1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання
Стаття 82. Види видатків бюджетів
Стаття 82. Види видатків бюджетів 1. Видатки бюджетів поділяються на:1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання
Стаття 84. Забезпечення здійснення видатків
Стаття 84. Забезпечення здійснення видатків 1. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи