Біблія економіки -від Сміта до Самуельсона

Адам Сміт, а з ним і більшість класичних економістів, вважали теми етики й економіки вузько пов’язаними. Багато з них були моральними філософами (Мілль, Бентан, Г’юм) чи священиками (Мальтус). До певної міри можна було б сказати, що Адам Сміт не був батьком економіки, а лише людиною, з приходом якої дискусія про етику та економіку досягла своєї вершини. Проте пізніші дослідники в галузі економіки втрачають інтерес до етики. Останній відомий економіст, який ще серйозно займався питаннями етики, — це Альфред Маршал. Паралельно він вводить математику в основний напрям економічного мислення, хоча ми натяки на математизацію ми бачили й до цього у школі маржиналістів та в декого з французьких економістів.

Першим підручником економіки стало «Багатство народів» від морального філософа Адама Сміта, видане 1776 року. У 1848 р.

(у тому ж році, коли Маркс видав «Маніфест комуністичної партії») йому на зміну прийшов підручник Дж. С. Мілля «Principles of Political Economy» («Принципи політичної економії») з красномовним підзаголовком «With Some of Their Applications to Social Philosophy» («З деякими застосунками для суспільної філософії»). Жоден із цих підручників взагалі не містить графіків чи формул. Окрім чисел з номерами розділів і сторінок, більше жодних цифр тут майже немає, а від математичних моделей немає ні сліду, ні духу. Обидва тексти були більше філософськими й наративними. У 1890 р. біблією економіки стали «Principles of Economics» («Принципи економіки») Маршала, де вже побачимо кілька простих графіків (усього їх 39 на 788 сторінках, тобто один графік на двадцять сторінок), а наприкінці книги Маршал додає ще й «Appendix of Mathematical Notes» («Додаток математичних приміток»). Знайдемо тут і вступ до історії економічної думки та історії господарювання, а також декілька етико-економічних дискусій.

Велику увагу етичному виміру в економіці приділяє Джон Мейнард Кейнс. Він хоч і був талановитим математиком, проте в свою основну роботу — «Загальна теорія» — поміщає лише кілька графіків і рівнянь. Утім, інша економічна біблія, добре відомий підручник «Економіка» від Поля Самуельсона, яка ще більше розвиває доробок Кейнса, вже більше нагадує підручник фізики: майже на кожному розвороті побачимо якийсь графік, формулу чи таблицю. Жодних сумнівів, жодних етико-економічних дискусій. Усе було зрозуміло: ми представляємо вам механічну машину під назвою економіка.

Не від добродійства м’ясника, пивовара або пекаря очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів.

Адам Сміт[864]