13. Метаматематика

Математика, безперечно, стала основною мовою сучасної економіки. Дуже влучно це передає цитата Джорджа Стіглера 1965 р.: «Ми вступили в епоху квантифікації. Ми до зубів озброєні арсеналом різних технік квантитативного аналізу та силою, що — з погляду звичайного сільського розуму — можна порівняти з тим, коли лучникам на зміну приходить артилерія»[941]. І економіка, як могла, схопилася за цю можливість. Сучасна економіка — однозначно найбільш математизована суспільна наука, якщо її й можна прирівняти до якоїсь із дисциплін, то хіба тільки до фізики (а не до якоїсь із суспільних дисциплін, що було би більш очікувано). І справді: якщо ви розгорнете університетський підручник економіки (чи просто більшість наукових економічних статей) та потримаєте його на достатньо великій відстані від себе, щоб літери вже були нечитабельними, сторінки книги нагадають вам підручник фізики.

У першій частині книги ми намагалися показати, що економічне мислення в перебігу історії завжди перебувало під значним впливом різних філософських і релігійних течій та мало сильний етичний контекст. Економіка, як ми її знали з робіт батьків-засновників, була саме такою.

Втім, трохи пізніше, насамперед упродовж ХХ ст., економічна думка потрапила під сильний вплив зокрема детермінізму, механічного картезіанства, математизуючого раціоналізму та спрощеного індивідуалістичного утилітаризму. Під дією цих впливів економіка змінилася до такого стану, у якому ми її знаємо зі сучасних підручників. У ній багато рівнянь, графіків, цифр, формул... просто математики. І знайдемо лиш невеликі вкраплення з історії, філософії, психології чи уривків ширшого суспільно-наукового характеру.